«Transfer-do-Karpat» ЯРЕМЧЕ БУКОВЕЛЬ ДРАГОБРАТ - Детальна інформація
П`ятниця, 09.12.2016, 09:43

Трансфер до Карпат Яремче Буковель Драгобрат

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

Детальна інформація

 

__***Запрошує на відпочинок до Карпат м.ЯРЕМЧЕ тел.(097)90-49-666***__  

Про Яремче

           Місто охоплює південно-західну частину Івано-Франківської області, займаючи центральну частину Українських Карпат у межах гірських формувань Горган, Покутсько-Буковинських Карпат та Чорногори. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1977 р. м. Яремче Івано-Франківської області віднесено до категорії міст обласного підпорядкування з включенням в його межі таких населених пунктів: м. Яремче, смт. Ворохта, с. Татарів, с. Микуличин, с. Яблуниця, с. Вороненко, с. Поляниця. На базі сіл утворені Татарівська, Микуличинська, Яблуницька і Поляницька сільські ради та Ворохтянська селищна рада. В межі Яблуницької сільської ради входить село Вороненко.

          Тому територія м. Яремче з підпорядкованими населеними пунктами називається територією Яремчанської міської ради.

Загальна площа цієї території — 65665 га, в тому числі: землі сільськогосподарського призначення — 6949 га, виробничого та транспортного призначення — 308 га, селитебна територія — 1568 га, водні території — 505 га

День мiста — остання неділя липня.

Площа — 653,96 кв.км.
Адміністративно — територіальний устрій:
міст — 1
селищ міського типу — 1
сіл — 5

Населення станом на 01.01.2003 року — 21450 чол.
в тому числі :
міського — 11852 чол.;
сільського — 9598 чол.


Історичний огляд

          Перша історична згадка про Яремче датується 1727 роком. За переказами понад двісті років тому тут поселився втікач від феодального тиску Ярема Годованець. З його іменем поєднується назва міста. Яремче було звичайним карпатським селом, присілком давнішнього поселення Дори. Наприкінці 18 сторіччя Яремче відоме як хутір, в якому було всього вісім сімей. Карпати з їх густими лісами привертали до себе селян-втікачів, які знаходили тут сховок.

       Найближчі села Яремче підтверджуються згадками 1643 року (Ямна та Дора). Історія сіл Дори і Ямна тісно пов'язана з антифеодальним рухом селянства Галичини, з опришківством, зокрема, з іменем легендарного народного героя Олекси Довбуша та його побратимів Василя Баюрака з Ямни та Павла Орфенюка з Дори. В Ямній, неподалік водоспаду Капливця, в 1847 році було збудовано дігтярню, а на границі Дори і Делятина — ливарне підприємство, де залізо виплавляли з місцевої болотної руди. Основне місце в господарстві краю посідало тваринництво. Воно визначало певною мірою економічне становище селян, їх побут. З весни до пізньої осені селяни пасли велику рогату худобу та вівці на полонинах. У сироварнях з овечого молока виробляли бринзу. ЇЇ вживали у власному господарстві, але більшу частину змушені були, разом з іншою продукцією, вимінювати на ринках в Делятині та Коломиї на хліб, сіль та нафту. Частина населення працювала на лісових розробках. Робочий день лісоруба тривав 12-16 годин, а заробляв він лише 1-1,5 крони. Жили селяни в курних дерев'яних хатах, одяг носили саморобний, виготовлений з конопель та овечої вовни. Із овечої шкіри виготовляли кожухи, кептарі, сардаки, ліжники. Австро-Угорський уряд не дбав про освіту і культуру селян. В той час у Яремчі не було жодного культурно-освітнього закладу, все населення залишалося неписьменним. Лише у 1875 році в селі Дора було відкрито школу з одним учителем.

      Місто почало розвиватись після будівництва в 1894 році залізниці Станіслав — Яремче — Ворохта — Рахів для вивезення карпатського лісу в промислові райони Австро-Угорщини, Польщі та інших країн. Залізниця, прокладена в складних гірських умовах з численними кам'яними мостами і тунелями, є пам'яткою інженерного мистецтва. Протягом 19 століття чисельність населення на околицях Яремче зросла, що було викликано кількома обставинами: чудові краєвиди, водоспади, скелі, досить родючі (як для гір) ділянки землі. Яремче розвивалось, як дачне містечко, куди приїжджали відпочиваючі з Відня, Варшави, Кракова, Львова та інших міст.

       З часом курорт Яремче профілюється як кліматологічний (лікування хворих на туберкульоз). Місто було традиційним місцем відпочинку інтелігенції Польщі та Австрії. На підставі урядового рішення від 28 вересня 1910 року хутір Яремче було перетворено на самостійну адміністративну одиницю — гміну з цією ж назвою. Вже через рік місто зросло до 1000 чоловік. 

            Під час першої світової війни цей район Карпат зазнав запеклих боїв. Яремче зазнало великих руйнувань. У 1919 році місто загарбали польські війська. Курорт Яремче привернув увагу польської знаті як місце відпочинку та джерело прибутків. В цей час було збудовано нові вілли та пансіонати з романтичними назвами «Рай», «Морське око», «Пристань», «Троянда», «Варшав'янка» та інші. Курорт Яремче мав 2 готелі, 44 пансіонати, 3 санаторії, 56 вілл та 53 гуцульські хати, призначених для відпочиваючих. Літній сезон відпочинку у віллах та пансіонатах тривав з 15 травня до 15 жовтня, а зимовий — з 15 грудня до 15 березня. Взимку відпочиваючі займалися лижним і санним спортом. На курорті Яремче (разом з Дорою і Ямною) відпочивало з 1937 року понад 10000 чоловік. У вересні 1939 року в результаті воз'єднання східних земель України із західними Прикарпаття входить в розпорядження московсько-більшовицької комуни, тут встановлюється радянський режим. В січні 1940 року Яремче стало центром району. 30 червня 1941 року місто окупували фашистські загарбники. В результаті бойових дій були зруйновані і втрачені деякі будинки відпочинку, вілли, пансіонати, кам'яний міст-акведук через річку Прут у Яремче. Влітку 1944 року Яремче звільнене від німецьких окупантів. В повоєнні роки Яремче перетворюється на курортне місто. У 1950-80 роках побудовані нові бази відпочинку, пансіонати. В 1963 році воно стає містом районного підпорядкування. В 1977 році Яремче отримує статус міста обласного підпорядкування. До нього віднесені населені пункти Дора, Ямна, Микуличин, Татарів, Яблуниця, Ворохта, Вороненко, Поляниця. З отриманням Україною незалежності Яремче стає розвинутим курортним центром туризму і відпочинку на Прикарпатті.


Символіка

        Герб міста Яремче


          Герб міста Яремче являє собою традиційний геральдичий щит з відношенням сторін 1 : 1,4. У верхній частині Герба розміщується надпис «Яремче» на білому фоні. Нижня частина герба — зеленого кольору, який символізує Карпатські гори, багаті лісами, які оточують місто. Ламане завершення зеленого фону символізує найвищу вершину Українських Карпат — Говерлу (2061м.). Біла смуга, що відмежовує синій і зелений фон, символізує білі снігові шапки, що підтримують небо. На зеленому фоні — зображення компасу, накладеного на стилізоване зображення чарівної квітки — едельвейсу — символу краси гуцульського краю і розвитку туризму й відпочинку та дата заснування міста Яремче — 1787рік.


      Прапор міста


       Прапор міста Яремче являє собою трьохбарвне прямокутне полотнище, синьо — жовто — зеленого кольору. Верхня частина прапора являє собою трикутник синього кольору. Нижня — жовте полотнище з долученими до нього з лівого боку трьома зеленими трикутниками. Поєднання синього та жовтого кольорів символізує приналежність міста до української Держави, а лінія з"єднання що стрімко здійнята вгору, уособлює собою схил найвищої точки України — Говерли. Три, розташовані вертикально один під одним на жовтому фоні зелені трикутники, нагадують смереку, символізуючи собою вічнозелені Карпати.


Економіко-географічне розташування

          Місто охоплює південно-західну частину Івано-Франківської області, займаючи центральну частину Українських Карпат у межах гірських формувань Горган, Покутсько-Буковинських Карпат та Чорногори. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1977 р. м. Яремче Івано-Франківської області віднесено до категорії міст обласного підпорядкування з включенням в його межі таких населених пунктів: м. Яремче, смт. Ворохта, с. Татарів, с. Микуличин, с. Яблуниця, с. Вороненко, с. Поляниця. На базі сіл утворені Татарівська, Микуличинська, Яблуницька і Поляницька сільські ради та Ворохтянська селищна рада. В межі Яблуницької сільської ради входить село Вороненко. Тому територія м. Яремче з підпорядкованими населеними пунктами називається територією Яремчанської міської ради. Загальна площа цієї території — 65665 га, в тому числі: землі сільськогосподарського призначення — 6949 га, виробничого та транспортного призначення — 308 га, селитебна територія — 1568 га, водні території — 505 га.

       Основною особливістю економіко-географічного розташування території Яремчанської міської ради є те, що єдиним суттєвим виробничим ресурсом цієї території є природний комплекс із значним рекреаційним потенціалом. Сприятливим фактором є також невелика відстань до кордонів чотирьох європейських держав. В місті Яремче природньою основою економіки є і залишається туристично-рекреаційна галузь, що і зобумовлює майже повну відсутність великих промислових підприємств. На сьогоднішній день на території Яремчанської міської ради задіяно у виробництві чотири промислових підприємства, зокрема: ТзОВ „Ворохтянська лісова компанія», ТОВ „Татарівський лісозавод», СП ТзОВ „Вест — Вуд» , ПВКФ „Керманич і К». Територія Яремчанської міської ради — один з найважливіших рекреаційних районів Карпатського регіону та України в цілому.


Природні умови

    У геологічному відношенні територія Яремчанської міської ради відноситься до складчастих Карпат. Складний характер будови — це наслідок карпатської фази складчастості, яка відбувалась у три етапи: а) на границі олігоцену і міоцену; б) у пізньому тортоні; в) в середньому пліоцені. У даних межах виділяються дві структурно-фаціальні одиниці: Скибова та Чорногірська. В геологічній будові переважає крейдово-палеогеновий фліш.

   Західна частина території розташована в межах Горган, для яких характерні круті асиметричні схили й гострі гребені гір. На їх вершинах зосереджені кам'яні осипища, представлені в основному пісковиками. Середні висоти коливаються в межах від 400 до 1542 метрів.

  Східну частину території займають Покутсько-Буковинські Карпати, які являють собою систему паралельних хребтів, розділених річковими долинами Прутця Чемеговського, Піги. Абсолютні висоти дещо нижчі, ніж у Горганах (найвища точка — 1325 м).

  Крайня південна частина даної території розташована в межах північних схилів Чорногори — найвищого гірського масиву Українських Карпат. Чорногора складена переважно із флішу; схили масиву глибоко розчленовані, у верхній частині виражений альпійський рельєф з льодовиковими формами (єдине місце в Україні). Поширені кам'яні осипища.

         Основною річковою артерією на території міськради є Прут, витоки якого знаходяться на північних схилах Чорногори на висоті понад 1750 м. Цією територією Прут протікає меридіонально і є межею між Горганами і Покутсько-Буковинськими Карпатами. Долина ріки глибока. Вона подекуди розширюється біля виходів м'яких сланцевих порід, утворюючи досить великі улоговини (Ворохтянська, Микуличинська та ін.), а іноді звужується на перетині зон пісковиків. Схили долини круті. Нахили дуже великі і річка тече із значною швидкістю (1,5-3 м/сек). Русло кам'янисте і порожнисте, часто трапляються водоспади (найбільший — Яремчанський каскад).Стік Пруту досить великий. В Яремче середня багаторічна витрата становить 13,7 м3/сек, а найбільша — 22,9 м3/сек.Основними лівими притоками Пруту є Прутець Яблуницький (16 км), Жонка, Кам'янка; правими — Піга (11 км), Прутець Чемегівський (21 км).

        Понад 60% території займають ліси, в основному буково-ялицево-смерекові, а вище 1100-1200 м — смерекові. Букові ліси з домішкою явора, ясена, в'яза, ялиці та смереки поширені на схилах до 500-600 м.Загальна площа земель сільськогосподарського призначення складає 6949 га, що становить 10,7% території.Структура земельного фонду виглядає наступним чином: рілля — 664 га, сіножаті — 3278 га, пасовища — 2773 га, багаторічні насадження — 234 га. Така структура земель пояснюється гірським характером рельєфу з переважанням крутих схилів, домінуванням лісів різного порідного складу та малородючими і малопотужними грунтами.

       Сіножаті і пасовища розташовані в основному по схилах гір та на їхніх вершинах (полонини). В долинах рік знаходяться орні землі. Найбільші масиви орних земель розташовані у Микуличинській, Ворохтянській та Татарівській улоговинах Пруту. Забезпеченість землями сільськогосподарського призначення на території міськради значно нижча, ніж у Івано-Франківській області та Україні в цілому. Ці показники складають: по Яремчанській міськраді 0,3 га на людину, в тому числі ріллі — 0,03 га, тоді як по Івано-Франківській області, відповідно, 0,5 га/людину і 0,3 га/людину, а по Україні — 0,9 га/людину та 0,6 га/людину. На цій території поширені три види грунтів — бурі гірсько-лісові (буроземи), гірсько-лучно-буроземні та дернові і лучні. Буроземи поширені на добре дренованих материнських породах, що являють собою елювій-делювій карпатського флішу в межах лісового поясу до висоти 1500-1550 м. Це основний вид грунтів, який використовується для землеробства на цій території. Дернові та лучні грунти поширені в межах заплави і перших двох надзаплавних терас Прута та його притоків. Ці території інтенсивно використовується для землеробства.

       Територія міськради характеризується багатством і різноманітністю видів флори і фауни, багато з яких є унікальними. Тут нараховується 46 видів ссавців (ведмідь, вовк, рись, лисиця, дикий кіт, Реакліматизовані зубри.дикий кабан, олень європейський), 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні, риби. 


Кліматичні, лісові та водні рекреаційні ресурси

         Клімат території помірно-континентальний з теплим літом і відносно м'якою зимою. Середньорічна температура в м. Яремче складає 6,70С, найхолодніший місяць — січень (-70С), а найтепліший — липень (+170С). Теплий період триває приблизно 260 днів; починається в першій декаді березня, закінчується в кінці листопада. Часто бувають тумани і відлиги. Середня температура літніх місяців +180 С (найвища 280 С). Кількість ясних днів складає 28%, похмурих — 27%.

       Суми температур понад 50С складають для Яремче 2580, понад 100С — 2200. Кількість опадів збільшується з півночі на південь і з висотою. В Яремче випадає 881 мм опадів за рік, причому в червні — 135, липні — 130; в Яблуниці — відповідно 1105, 145 і 142 мм. Кількість годин сонячного сяйва в Яремче 1460 в рік (в тому числі літом 130), у Ворохті — 800. Сильних вітрів, як правило, не буває. Кількість днів із сніговим покривом — 80-100, пересічна його висота 44-80 см.

       Більшу частину території міськради займають ліси, в основному мішані буково-ялицево-смерекові, а вище 1100-1200 м — чисті смерекові ліси. Букові ліси з домішками явора, ясена, в'яза, ялиці та смереки поширені на схилах гірських масивів до висоти 500-600 м. На схилах Горган на пісковиках зростає сосна звичайна з домішками берези та ялини. В урочищах Кедруватий та Гаджина збереглась реліктова сосна кедрова. Таке поєднання хвойних і листяних лісів створює надзвичайно мальовничі ландшафти, особливо весною і восени, що має велике естетичне значення. Найбільшою водною артерією є ріка Прут. Ширина річки в межах території Яремчанської міськради 15-40 м, біля Делятина — до 120 м. Похил річки від 100 м/км у верхній течії до 10-15 м/км при виході за межі даної території. Швидкість течії 1,5-3 м/сек.


Мінеральні води

         Дослідження, проведені в 1979-1981 рр. Львівським відділом міжгалузевих комплексних проблем Ради по вивченню продуктивних сил УРСР Академії наук УРСР, на основі матеріалів і розробок гідрогеологічного управління «Укргеокаптяжмінвод», а також Чернівецькою комплексною гідрогеологічною партією об'єднання «Укрзахідгеологія» в 1990-1991 рр. свідчать про те, що на території гірських і передгірських районів Івано-Франківської області і, зокрема, Яремчанської міської Ради, є значні можливості для курортного лікування на базі мінеральних вод. Зокрема, в присілку Ямна виявлено мінеральні води двох типів: слабомінералізована гідрокарбонатно-натрієва з підвищеним вмістом органічних речовин (типу «Нафтуся»), хлоридно-карбонатно-натрієва малої мінералізації (типу «Брусницька»,Миргородська»). Затверджені запаси цих вод, відповідно 43,2 м3/добу і 14,34 м3/добу, свідчать про перспективність будівництва і реконструкції санаторних закладів в цьому регіоні. Біля санаторію-профілакторію «Яремче» знаходиться джерело мінеральної води, хімічний склад якої близький до Моршинської. Сьогодні для практичних потреб не використовується. В районі відпочинкових закладів, які розташовані по вул. Дачна в місті Яремче, б'є джерело сірководневої мінеральної води. Її можна використовувати при лікуванні гастритів, виразкової хвороби шлунку, дванадцятиперсної кишки, хронічних колітів. В малих дозах дану воду застосовують для профілактичного лікування шлунково-кишкового тракту дітей Чорнобильської зони, що дає 30% позитивних змін в організмі. Актуальним є проведення геологорозвідувальних робіт з метою виявлення нових родовищ мінеральних вод, їх вивчення для широкого застосування в практиці санаторно-курортного лікування.


Історико-культурні пам'ятки

           На території Яремчанської міської ради зосереджено ряд пам'яток історії і культури загальнодержавного і місцевого значення. Під час першої та другої світових війн Карпати були театром бойових дій. Тому були зруйновані і втрачені деякі будинки та вілли, а також кам'яний міст — аквіадук через р. Прут в Яремче. Але частина споруджень залишилася неушкодженою. Деякі з них сьогодні мають історичну та художню цінність. Пам'ятками архітектури є церкви Різдва Богородиці (XVII cт.) та Петра і Павла (30-ті роки XX ст.) у Ворохті, церква Пресвятої Трійці XVII cт. у Микуличині, церкви св. пророка Іллі (30-ті ХХ ст.) та Архистратига Михаїла (XIX ст.) в Дорі, церква Успення Богородиці в Яремчі (XIX ст.), церква Івана Милостивого в Ямній (1840 р.).


Оригінальністю і високим художнім рівнем відзначаються споруди ряду рекреаційних об'єктів:


санаторій-профілакторій «Яремче» (м. Яремче);
ресторан «Гуцульщина» (м. Яремче);
база відпочинку „Карпати» (м. Яремче);
база відпочинку «Легенда» (мікрорайон Дора);
ресторан-готель «Беркут» (с. Яблуниця) та ін.

                               Функціонують крайовий музей визвольних змагань та музей ім. митрополита Шептицького у м. Яремче.

         Населення зберегло народні звичаї та обряди, найбільш цікаві з них гуцульська «Розколяда», Андріївські вечорниці, Водохрестя, купальське свято «Гуцульська берегиня» та ін. Цей край пов'язаний з такими відомими людьми як Іван Франко, Б. Лепкий, М. Коцюбинський, О. Кульчицька, С. Людкевич, І.Вільде та ін.


Рекреаційні ресурси

          Територія Яремчанської міської ради — один з основних рекреаційних районів Карпатського регіону та України. Природними рекреаційними ресурсами даної території є м'який клімат, лісові масиви, водні рекреаційні ресурси, лікувальні мінеральні води, численні природоохоронні об'єкти, історико-культурні пам'ятки. Тут створена потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту, смт. Ворохта є одним з основних центрів підготовки національних команд зі стрибків з трампліну, біатлону, лижних гонок на часі фрістайлу. В с.Поляниця реалізується потужний проект для зимового відпочинку «Буковель». Генеральним планом забудови м. Яремче передбачено резервування із земель лісового фонду та Карпатського парку трьох територій з рекреаційною метою, а саме: урочища Боярський, Кам'яка, Жонка


Екологічна ситуація

         Територія Яремчанської міської ради відноситься до найбільш екологічно чистих територій в Україні, що пояснюється гірським характером рельєфу, високою лісистістю, відсутністю великих промислових підприємств. Проте багатовікове господарське освоєння даної території порушило природні екосистеми і зменшило їх біологічну стійкість. Значно збіднився видовий склад місцевої фауни і флори. Змінилися корінні лісові фітоценози, які виконують важливі водорегулюючі і ґрунтозахисні функції. Все це призвело до поширення шкідливих екзогеодинамічних процесів: лінійної і площинної ерозії, селів, лавин, зсувів, обвалів, паводків, які наносять суттєві екологічні збитки. Певне поширення мають оголені ерозовані схили, кам'яні розсипи, яри, порушені землі. Значної шкоди, особливо при північних вітрах, завдають даній території викиди промислових підприємств міста Надвірна. Більшість установ громадського харчування, житлових будинків, деяких підприємств викидають побутові відходи в р. Прут та її притоки, що також негативно відбивається на екологічній ситуації. Таким чином, можна стверджувати про наявність негативної динаміки в екологічній ситуації. Сьогодні дуже необхідні розробка та впровадження спеціальних природозахисних програм. Це, в свою чергу, потребує відповідних організаційних заходів та фінансування. Тому ця проблема тісно пов'язана із загальним соціально-економічним станом в регіоні. 


Туризм

          Територія Яремчанської міської ради — регіон традиційно туристичний. Практично все зайняте населення тим чи іншим чином працює на туристичну галузь. Сприятливі кліматичні умови, гірський рельєф, мальовничі пейзажі, різноманітність рослинного і тваринного світу, наявність культурних і архітектурних пам'яток — все це сприяє інтенсивному розвитку всіх видів рекреації. Про це свідчить велика кількість стаціонарних рекреаційних закладів, в тому числі і дитячих таборів відпочинку. Крім стаціонарних форм відпочинку існує автомобільний, пішохідний, водний, лижний туризм. Для неорганізованих туристів проведено відповідний благоустрій зон відпочинку, а саме: «Воротищі», «Женець», «Ребровач», «Говерла», «Трамплін».

         Враховуючи унікальний рекреаційний потенціал території Яремчанської міської ради, де створена потужна матеріально — технічна база рекреаційного обслуговування (будівництво нових рекреаційних закладів, розвиток зеленого туризму, екологічно допустиму рекреаційну місткість території 0,9 — 1,0 млн.чол. на рік), значний попит населення на оздоровлення в Яремчанській зоні, реальні можливості побутової інтеграції на міжнародний ринок туристичних послуг, а також економічну ефективність рекреаційного господарства - міськвиконком визнано на 2004 рік пріоритети напрямків соціально-економічного розвитку регіону, ядром в основі яких є розвиток підприємництва та туризму та реформування житлово-комунального господарства. В місті Яремче природно основою економіки є і залишається туристично — рекреаційна галузь, що і зумовлює майже повну відсутність великих промислових підприємств.


Транспортне сполучення

          Через територію Яремчанської міської ради проходить залізнична дорога Львів — Івано-Франківськ — Рахів з відгалуженням у Делятині в бік Коломиї, Чернівців. Довжина залізничних колій загального користування становить 50 км. Всі населені пункти мають залізничні зупинки. Через територію проходить залізничний маршрут на Румунію.

         Загальна довжина автомобільних доріг загального користування складає 87,5 км, з них в межах населених пунктів тільки третя частина з асфальтовим покриттям. Центр міської ради — м. Яремче — зв'язане з усіма населеними пунктами автобусним сполученням. Перевезення пасажирів здійснює автотранспортне підприємство м. Надвірна та приватні перевізники — суб"єкти підприємницької діяльності. Місто має налагоджений зв'язок (залізничний та автомобільний) з іншими містами України і закордону. Відстань (по автошляху) від м. Яремче до:

Києва — 570 км,

Івано-Франківська — 70 км,

Румунії — 80 км, Угорщини,

Словаччини, Польщі — близько 180 км.

Відкриті автобусні рейси між м. Яремче та Львовом, Чернівцями, Хмельницьким, Ужгородом, Києвом.

З обласним центром — м. Івано-Франківськом — Яремче має залізничне та автобусне сполучення. Через територію міськради проходить також ряд транзитних автобусних маршрутів.

Основним видом зв'язку є телефонний, який забезпечує один цех в м. Яремче. Функціонує 9 телефонних станцій місткістю 5000 номерів. На 100 сімей припадає 18 телефонних номерів.


Освіта

             На території Яремчанської міської ради працює 9 загальноосвітніх шкіл, де навчається 3662 учні. Загальна місткість 5 дошкільних установ складає 420 місць, тобто, на 1 тис. жителів припадає 19,6 місць, що в 2,3 рази нижче норми. Обслуговування населення забезпечують 1 будинок «Просвіти», 7 клубів, 12 бібліотек, 1 музей, 1 школа мистецтв. На балансі міського відділу освіти знаходиться 9 загальноосвітніх шкіл, дошкільний заклад, центр позашкільної роботи, міжшкільний навчально — виробничий комбінат та адмінприміщення. Практично всі заклади освіти знаходяться в доброму та задовільному стані. Перед кожним початком навчального року проводяться їх поточні та капітальні ремонти. Дані ремонти проводяться за рахунок спонсорів, батьків та міськвиконкому. Позитивним моментом є те, що зроблено капремонт котельні ЗОШ І-ІІІ ступенів села Микуличина та опалювальних систем загальноосвітніх шкіл села Татарова та селища Ворохта. Надалі триває будівництво ІІІ пускового комплексу ЗОШ І- ІІІ ступенів № 2 мікрорайону Дора, в стадії виготовлення технічна документація на будівництво школи в селі Поляниця. Протягом 2002-2003 навчального року у 163 класах — комплектах навчалося 3662 учні. Для розвитку інтересів і нахилів дітей в позаурочний час діяли 2 позашкільні установи (ЦПРДЮ, ДЮСШ), в яких займалося 1346 учнів. Допрофесійною підготовкою в МНВК було охоплено 516 учнів 10- 11 класів загальноосвітніх шкіл, з яких сформовано 21 групу на шести профілях. При загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів смт. Ворохта, с. Яблуниця працювали 4 класи із заочною формою навчання., в яких нараховувалось 63 учні. В регіоні збережено мережу дошкільних закладів.  

     Дошкільним вихованням охоплено 164 дитини, які відвідують 5 дитячих садків, в яких нараховується 3 ясельні та 6 дошкільні групи. У восьми пришкільних таборах праці і відпочинку оздоровлено 210 учнів. В одноденних екскурсіях і туристичних походах взяло участь 2499 учнів 1-4 — х та 5-8 — х класів. В період з 05.05 по 19.05.2003 року за кошти спонсорів в дитячому селищі «Карітас» (с. Яблуниця) було оздоровлено 8 дітей — сиріт, 26 дітей з неповнолітніх сімей (напівсиріт), двоє дітей — інвалідів та 13 дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей. В березні і червні 2003 року в МДЦ «Артек» перебувало троє дітей — сиріт. Заплановане оздоровлення 9 дітей — учасників обласних туристичних змагань на турбазі «Говерла» в смт. Ворохта з 07.07.2003 року. На виконання регіональної програми «Інформатизація згальної середньої освіти на 2002-2015 роки» в травні 2003 року за рахунок місцевого бюджету обладнано в ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 міста Яремче новий сучасний комп'ютерний клас. З міського бюджету виділено 25.9 тис.грн. В ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 міста Яремче в 2002 році придбано 2 сучасні персональні комп'ютери. Діє сучасний комп'ютерний клас в ЗОШ І-ІІІ ступенів в селі Микуличин.

             Рішенням міськвиконкому затверджено програму «Шкільний автобус» на 2004 — 2010 роки».


Охорона здоров'я

          В сфері охорони здоров'я на сьогодні діє 2 лікарні на 140 ліжок, 2 поліклініки, 2 амбулаторії і 4 фельдшерсько-акушерські пункти. На 1 тис. осіб постійного населення припадає 6,3 лікарняних ліжка, що в 1,8 рази менше від аналогічного показника по Україні, і в 1,7 рази — по Івано-Франківській області. Рівень забезпеченості лікарняними ліжками майже в 2 рази відстає від нормативного показника. 10 об'єктів комунальної власності знаходяться на балансі ЦМЛ, 6 з яких 1970 року вводу в експлуатацію, та знаходяться в задовільному стані. За допомогою спонсорів та своїми силами в 2002 році проведено деякі ремонтні роботи стаціонарного корпусу, та проведено перекриття даху. А приміщення дитячого відділення з 1999 року по даний час не функціонує і знаходиться в аварійному стані. На базі амбулаторій села Микуличин, села Татарів відкриті і функціонують амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. В лікарнях відсутня сучасна лікувально-діагностична апаратура.