У Карпатах намагаються поєднати туристів з охороною довкілля - Карпати - Каталог статей - «Transfer-do-Karpat» ЯРЕМЧЕ БУКОВЕЛЬ ДРАГОБРАТ
П`ятниця, 09.12.2016, 15:23

Трансфер до Карпат Яремче Буковель Драгобрат

Категорії розділу
Гірськолижні курорти Європи [8]
Огляд найпопулярніших зимових курортів
Буковель [8]
Буковель-гірськолижний курорт №1 в Україні
Карпати [17]
Закарпаття [7]
Історії та легенди про походження географічних назв [4]
Відпочинок [7]
Яремче [3]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Карпати

У Карпатах намагаються поєднати туристів з охороною довкілля
Карпатський національний природний парк є однією з трьох територій, де реалізується Проект. Це перший та найбільший в Україні природний парк площею 50 495 гектарів, створений у 1980 року на території Івано-Франківської області (8 населених пунктів Яремчанщини), охоплює північно-східну частину Українських Карпат у висотних межах 500-2061 метрів над рівнем моря. Основним завданням парку є збереження типових для Чорногори та Горган природних комплексів, проведення наукових досліджень у галузі охорони природного середовища, пропаганда природоохоронних знань та екологічного виховання.

Окрім вивчення та збереження природи працівники КНПП досліджують етнографію Гуцульського краю, розробляють мережу еколого- та науково-пізнавальних маршрутів: пішохідних, велосипедних, лижних, водних, загальною протяжністю більше 400 кілометрів, а для неорганізованих форм відпочинку діють 10 рекреаційних зон та 10 місць відпочинку з привабливим благоустроєм.

Для зручності відвідувачів у м. Яремче у рамках проекту „Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат” у 2009 році було відкрито єдиний в Україні великий екотуристичний візит-центр Карпатського НПП, де можна детальніше ознайомитися з інформацією про найцікавіші об’єкти парку, переглянути ексклюзивний фільм про Карпати та обрати туристичні маршрути на будь-який смак, у чому допоможуть гостинні працівники центру. Також тут відкрито музей та діє конференц-зал для проведення семінарів і тренінгів.

У Карпатському національному природному парку усе най-най: розташована найвища гора України – Говерла (2061 метрів над рівнем моря), це найбільша в Україні площа, вкрита лісами та найвища межа лісу, тут розташоване найвище гірське болото України і найбільша густота річкової сітки України, росте найвисокогірніше дерево України – сосна гірська, тут є найвисокогірніше озеро – Бребенескул (1801 метр над рівнем моря), живе найбільша тварина серед хвостатих земноводних України – саламандра плямиста і найменший представник хвостатих земноводних – тритон звичайний, найвисокогірніший вид ссавців у фауні України – полівка снігова карпатська, найбільший червонокнижний птах – беркут – з найбільшим розмахом крил (сягає 3 метрів), птах з найрухливішою головою серед птахів України – сова, також тут найвище посадове місце – на сніголавинній станції на полонині Пожижевська.

Центром КНПП є місто Яремче – найвідоміший туристично-курортний центр Гуцульщини. Гуцульська культура, пам’ятки архітектури, неперевершена природа Карпат та цілющі джерела здавна приваблюють сюди туристів.

Як розказала журналістам науковий співробітник КНПП Любов Косило, вже з 19 століття Яремче розвивалось як дачне містечко, куди приїжджали відпочивати з Відня, Варшави, Кракова та інших міст, з часом курорт Яремче профілюється як кліматологічний – лікування захворювань верхніх дихальних шляхів.

Окрім гірських краєвидів та скель на території Яремчанщини розташовано кілька мальовничих водоспадів, одним з найгарніших є водоспад Гук, до якого веде еколого-пізнавальна стежка „Женець-Гук”.

Гук – один з найбільших водоспадів цього регіону, розташований на висоті 900 метрів над рівнем моря, вода вільно падає з висоти 15 метрів. Місцеві жителі назвали водоспад Гуком через шум і гул, який доноситься з нього.

Не тільки флора, фауна та краєвиди приваблюють туристів до Карпатського природного парку. На території парку розташовано 15 пам’яток сакральної архітектури 17-20 століть. Як розказала працівниця парку Наталя Гнатюк, незважаючи на ідентичність основних архітектурних форм та конструктивних елементів, народне дерев’яне будівництво гуцулів значно вирізняється своєю регіональністю, варіантами і прикметними деталями. Для традиційних форм гуцульської школи характерні хрещаті в плані, одноверхі, інколи триверхі дерев’яні церкви, в яких найяскравіше відображені естетичні чуття гуцулів, їхнє світосприйняття і технічна майстерність.

На відстані кількох кілометрів від Яремче, у сторону Надвірної у селі Дора розташований монастир та церква святого пророка Іллі. Цей гуцульський храм, що належить монашій спільноті ченців-студитів Святоуспенської Унівської Лаври, відомий не лише своїм самобутнім інтер’єром, але і своєю історією, адже студити беруть свій початок з 5-го століття.

„На початку 20-го століття Господь покликав до служіння в УГКЦ Митрополита Андрея Шептицького, який сприяв віднові східного чернецтва, зокрема передав Унівську обитель інокам Студійського уставу, яка невдовзі отримала статус лаври. А незабаром почали з’являтися дочірні монастирі. Так у Карпатах біля міста Яремче постав монастир святого пророка Іллі” – говорить Наталя Гнатюк.

У церкві святого пророка Іллі у Дорі, будівництво якої завершилось 1938 року, встановлено нетиповий іконостас овальної форми, ікони якого виконані методом випалювання та частково оздоблені плоскорельєфною різьбою.


Діяльність церкви тісно пов’язана з життям монахів студитів отця Мирона Деренюка та отця Павла (Петра-Порфирія) Чучмана.

Серед екскурсійних об’єктів Яремче, розказує Любов Косило, найцікавішими та найбільш популярними є велетенські скелі і Камінь Олекси Довбуша в заповідному урочищі Дрібка.

Практично кожен, хто відвідує Карпатський національний природний парк, проходить „Стежкою Довбуша” – своєрідним музеєм природи, де експонатами виступають дерева, рослини, кам’яні утворення. Оскільки маршрут пролягає заповідною територією, тут діють певні природоохоронні правила, за дотриманням яких слідкують працівники парку. Стежка пролягає поміж скель і виходить на хребет Горган Запрутський.

Громадська екологічна організація „Еко-плай” в партнерстві з КНПП в рамках проекту „Збереження та стале використання Українських Карпат” провели облаштування стежки – нові стенди на маршруті розповідають про територію Карпатського НПП, історичне та культурне минуле краю, про природні об’єкти місцевості.

Неповторним створінням природи є скелі Довбуша – кінцева мета маршруту – унікальне нагромадження кам’яних брил ямненського пісковика застигло тут з льодовикового періоду.

„Говорять, що саме тут заховані скарби Довбуша, легендарного ватажка опришків, вхід у невидиму печеру вкаже цвіт папороті в ніч на Івана Купала, але обраний повинен бути щирим і безкорисливим. Небезпека чекає на того, хто прагне заволодіти скарбами безроздільно: він загине” – розповідає Любов Косило.

Окрім збереження та відновлення природних скарбів Карпатський національний природний парк співпрацює з багатьма громадськими організаціями, втілює у життя соціальні проекти. Відновлення прадавніх форм господарювання, відродження полонинського господарства та бджільництва є одним із напрямків діяльності Карпатського НПП. Так, у 2007 році Карпатським НПП було розроблено спеціальну кількарічну програму заснування та розвитку показових домашніх господарств, типових для Гуцульського краю – проект „Українська оселя”. Результатом проекту стало будівництво показового полонинського господарства – тут збудовано кошару для утримання овець, господарське приміщення для утримання коней, корів, свиней, будиночок для персоналу. Для відновлення гуцульського укладу життя було створене полонинське господарство „Стая” з веденням господарства (виробництво овечого сиру, бринзи, будзу).
 
Запорукою розвитку карпатського бджолярства є створення зони збереження аборигенної карпатської бджоли на території КНПП. Частиною проекту є осередок бджільництва „Пасіка”, до якого входять господарство на 100 вуликів та господарські приміщення, і в якому можна дізнатися про лікувальні властивості карпатського меду та придбати екологічно чисті бджолопродукти.

Разом зі Всеукраїнською екологічною громадською організацією „Мама-86” та Яремчанським відділенням організації реалізується проект „Сприяння реалізації права на воду і санітарію в Україні”, в рамках якого було проведено ряд заходів до Всесвітнього Дня Води, відбулися тематичні семінари для учнів Яремчанщини, розповсюджено інформаційні листівки та буклети на теми води та санітарії. У рамках проекту у квітні 2011 року в приміщенні візит-центру Карпатського НПП відбувся круглий стіл „Правила поводження з твердими побутовими відходами та утримання прибережних захисних смуг вздовж річок на території Яремчанської міської ради”. Третьою подією проекту стала виставка екотехнологій – тематичні плакати з демонстрацією переваг екотехнологій над традиційними.

Ще одним спільним проектом ЯМЕГО „Мама-86-Яремче” та Карпатського НПП став проект під назвою „Розділи сміття”. Практично, це ідея будівництва демонстраційного майданчика для роздільного збору твердих побутових відходів з метою залучення населення до сортування відходів, зростання рівня зацікавленості державних та бізнес-струткур у роздільному зборі вторинної сировини та практичної демонстрації пілотного рішення. Майданчик уже збудовано біля офісу КНПП та еко-туристичного візит-центру.

Одним з найсвіжіших проектів, що впроваджуються Карпатським НПП стало відкриття у рамках проекту „Збереження та стале використання Українських Карпат” спільно з ЯМЕГО „Мама-86-Яремче” „Літнього класу” – нової еко-туристичної атракції. Поруч – вольєрне господарство з оглядовою вишкою, з якої можна спостерігати за буденним життям сімейства кабанів та оленів, рекреаційна зона з цілющим джерелом, еколого-пізнавальні стежки. Літній клас буде не лише приваблювати туристів, а й стане чудовим місцем для позакласних занять місцевих учнів.

Місцеві жителі також активно долучаються до проекту „Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат”. Серед них мешканка села Татарів, господиня гостинного двору „Анастасія”, яка на власному прикладі доводить необхідність екологічної складової у повсякденному житті, бере участь у семінарах та тренінгах, залучає до роботи усіх охочих.

Про красу Карпатського національного природного парку, гостинність його працівників та про важливість їхньої роботи можна розказувати ще довго. Але краще на власні очі переконатися у цьому та долучитися до збереження Українських Карпат.


Довідка

Проект „Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат” реалізується за підтримки та фінансування Всесвітнього фонду природи – Норвегія та Дунайсько-Карпатської Програми Всесвітнього фонду природи. Основною метою Проекту є охорона лісів, збереження біорізноманіття та природних ресурсів Східних Карпат, розвиток місцевих громад та підтримка неурядових організацій, розвиток туристичної діяльності. Проект має на меті створення передумов для довгострокового сталого використання та збереження природної спадщини української частини Східних Карпат, що стане базою для місцевого соціально-економічного розвитку та для подальшого розвитку міжнародної співпраці. Проект триває з 1 липня 2009 року і закінчується 30 червня 2012 року.

Проект „Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат” відповідає регіональним, національним та міжнародним пріоритетом охорони біорізноманіття та покращення політики охорони довкілля в регіоні, зокрема плану дій з охорони біорізноманіття України, екорегіональному плану збереження, київській резолюції з біорізноманіття, Карпатській конвенції, Бернській конвенції, конвенції з біорізноманіття та останніх резолюцій уряду Норвегії.

(Дякуємо за надані матеріали Всесвітньому фонду природи та працівникам Карпатського національного природного парку).


Олександра Бодняк


Джерело: http://vgolos.com.ua
Категорія: Карпати | Додав: Transfer-do-Karpat (30.05.2011)
Переглядів: 1065 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]