Каменотеси з Ямни - Карпати - Каталог статей - «Transfer-do-Karpat» ЯРЕМЧЕ БУКОВЕЛЬ ДРАГОБРАТ
П`ятниця, 09.12.2016, 05:51

Трансфер до Карпат Яремче Буковель Драгобрат

Категорії розділу
Гірськолижні курорти Європи [8]
Огляд найпопулярніших зимових курортів
Буковель [8]
Буковель-гірськолижний курорт №1 в Україні
Карпати [17]
Закарпаття [7]
Історії та легенди про походження географічних назв [4]
Відпочинок [7]
Яремче [3]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Карпати

Каменотеси з Ямни
Околиці гірського села Ямни - тепер це мікрорайон міста Яремче - здавна славились великими покладами каменю пісковику. Його використовували для будівництва осель, мостів, прокладання доріг.

Зокрема, в 1826 році станиславівський староста Францишек Кратер розпочав будівництво дороги з Делятина до Яблуниці. На його честь була названа величезна брила, що нависала над дорогою в Ямній, - камінь Краттера, який був улюбленим об'єктом для фотографування у міжвоєнний період.



При проектуванні залізниці Станіслав - Вороненка на місці майбутнього будівництва австрійські інженери виявили великі поклади добротного будівельного матеріалу - ямненського пісковику. Кам'яні склепінчасті мости в долині Прута, розраховані за теорією пружних арок на основі досліджень фахівців Товариства австрійських інженерів у Відні, виявилися дешевшими від раніше проектованих металевих. Тому в цій місцевості були відкриті кар'єри з видобутку каменю, який згодом вивозили навіть до Відня і Кракова. Каменоломня «Горгани» Яна Колера за 1907 рік видобула і вивезла 2867 кубічних метрів цього матеріалу. Не відставала й каменоломня в Ділку (Микуличин) фірми «Інженер Крауш і К».


Цікавим є повідомлення у тодішніх часописах про те, що 16 квітня 1905 року мешканці Яремче, власники вілл та шанувальники населеного пункту, скерували на ім'я надвірнянського повітового старости заяву-протест з вимогою не допустити відкриття кам'яного кар'єру на межі Дори і Яремче, бо «його розробка негативно відіб'ється на екології обох сіл і буде погано впливати на здоров'я місцевих мешканців і відлякувати туристів». Втім, протестувальники успіху не досягли, і обробка каменю на Яремчанщині швидко вийшла за межі промислу й розвинулася в невід'ємну частину місцевої культури.

Вагомий відсоток серед продукції місцевих каменотесів припадав на виготовлення кам'яних хрестів. Це унікальні пам'ятки автентичної народної скульптури. Такий хрест значних розмірів височіє неподалік дзвіниці церкви Івана Милостивого в Ямній і був встановлений ще за австрійських часів на могилі війта Яреги.



Поблизу річки Любіжнянки в Делятині збережений пам'ятний кам'яний хрест роботи ямненських каменотесів, виготовлений в 1898 році на кошти української громади на згадку про велику подію - скасування панщини 1848 року. Аналогічний хрест був встановлений і в Дорі.

Кам'яні хрести із стилізовано обрубаними гілками і так званими «сучками», постамент яких нагадує дерево, є на кладовищах Делятина, Ямни та інших сіл Гуцульщини. Органічною є така скульптура на могилі лісничого народних лісів Антона Медведського у польській частині частково збереженого некрополя у Делятині, датована 1929 роком. Такого типу надмогильники були характерними для творчого доробка Петра Магренчука і Юрія Лесюка (1915-1993) з Ямни. У вигляді зрубу з колод Юрій Лесюк виконав і цоколь гробниці, в якій його поховано.


У селі Яблуниці, у віддаленому урочищі Горішкове, є високий пам'ятний хрест з вирізьбленим при основі тризубом, встановлений за кошти Василя Шовгенюка. У радянські часи хрест був густо обсаджений чагарником, завдяки чому його зуміли зберегти.

Люди пам'ятають імена талановитих ямненських майстрів Рудольфа Микульця (він виконав кам'яні стовпи з горельєфом навпроти Яремчанської міської ради), Івана Німчука, Євдокії Німчук.

Євдокія Михайлівна Лесюк-Німчук (1910-2002) - єдина жінка-каменотес з Ямни. Її кам'яні хрести, які майстриня називала «голкові» і «ружові», є в Ямній - 8 хрестів, у Ворохті - 18, у Микуличині - 22, у Татарові - 6, у Яремчі - 8, у Дорі і в Лючках на Косівщині. Зробила ця жінка-шульга хрест і на могилу свого чоловіка-каменотеса Василя Німчука. Працювала в каменоломнях за Польщі, у радянські часи - в Мостобуді №5, а вже в часи незалежної України приватно виконувала замовлення. У віці дев'яносто років вона завершила роботу над останнім хрестом. Та на її могилі встановлено маленький металевий хрест, а не кам'яний.

Каменотес Павло Миколайович Німчук, 1939 року народження, розповів, що для тогочасних майстрів потрібно було небагато інструментів: «пасирка, шпіц, пунчєта, шпрінгайза та й штокгамор». А патріарх - каменотес із Ямни Дмитро Васильович Федорчук, 1933 року народження, каже, що у цій справі треба знати душу каменя, відчувати його пластику. Свого часу він виконував каменярські роботи на будівництві автодорожнього технікуму у Надвірній, в 1958 році працював у Підлютому біля Перегінська, виготовив пам'ятний знак на місці бою партизанів-ковпаківців у Заріччі. Кам'яні хрести з майстерні Дмитра Федорчука встановлені в Ямній, Березові, Чорних Ославах, Микуличині, Татарові, Ворохті, Яблуниці, Ланчині.

Відомими каменотесами Ямни були також уродженець Вороненки Василь Павлович Щербанюк (1932-1983) та Михайло Миколайович Німчук (1932-1985). Останній виготовляв восьмиметрові пілони, які символізують гори у скульптурному комплексі пам'ятника партизанам-ковпаківцям у Яремчі, спорудженого в 1967 році.

Ще варто зауважити, що постамент із суцільного ямненського пісковику для погруддя Тараса Шевченка у Дорі за проектом А. Мацієвського виготовив у 1964 році не Степан, як помилково відзначається у пресі, а Микола Німчук з Ямни.

На жаль, сьогодні мистецтво виготовлення нагробних кам'яних хрестів у Ямній занепадає. Працює лише один майстер. Однак оригінальні пам'ятки місцевого народного каменярства збережені. Кам'яні хрести з Ямни є цінними взірцями автентичної народної скульптури.

Світлана ФЛИС,
старший науковий працівник
музею етнографії та екології Карпатського краю
м. Яремче


Джерело: http://gk-press.if.ua
Категорія: Карпати | Додав: Transfer-do-Karpat (20.06.2011)
Переглядів: 438 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]